Зміна умов
суспільного життя на сучасному етапі розвитку України призвела до відкриття
широких можливостей розвитку національної культури, науки, освіти.Це потребує
застосування методів навчання, які допоможуть активізувати пізнавальну і
трудову діяльність учнів, розвинути їхню уяву, мислення, технічні і
художньо-творчі здібності. Такі
обставини спричинили певні вимоги до вчителя трудового навчання, на якого
покладаються особливі завдання із забезпечення підготовки гармонійно розвиненої
особистості, носія культурного надбання народу, людини, здатної до творчої
діяльності в галузі науки, техніки, мистецтва.
Міжпредметні зв'язки
в сучасній дидактиці й методиці навчання розглядаються, як одна із
найважливіших умов підвищення наукового рівня викладання будь-якого навчального
предмета та підвищення ефективності всього процесу навчання. Реалізація міжпредметних зв'язків у навчанні
сприяє наступності у формуванні понять на уроках різних дисциплін.
Запровадження ефективних міжпредметних зв'язків - справа всіх вчителів. Кожен
має право вносити до неї свій посильний доробок, розвинути світогляд учнів, їх
мислення, пам'ять, уяву, здібності. За цих умов ефективніше здійснюються
загально дидактичні принципи - свідомості, систематичності, послідовності,
доступності - в оволодінні учнями необхідними знаннями, уміннями, навичками,
досвідом творчої діяльності.
Трудове навчання має
тісний зв'язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом
школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й
уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової
діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних
знань з шкільних предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи
здоров'я, образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня
праця, історії. Загальноосвітні предмети сприяють успішному навчанню праці,
збуджують в учнів інтерес до трудової діяльності, у процесі якої розширюються,
поглиблюються й конкретизуються знання з цих дисциплін. Але використовуючи
міжпредметні зв'язки в навчанні, треба пам'ятати, що вони діють у зворотному
напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал,
який в інших загальноосвітніх курсах вивчаються значно пізніше.
Особливе значення для трудового навчання
мають міжпредметні зв'язки з креслення. Вони носять як правило, випереджаючий
характер, вимагаючи від вчителя праці доброї графічної підготовки. Розглянемо
такий приклад: креслення викрійок, або
ескізи заготовок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають
вивчати тільки в 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати
за дотриманням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування
в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б
виправляти.
Основи здоров'я
відіграють значну роль у викладанні трудового навчання. Виконання програми
трудового навчання дає величезні можливості не тільки для забезпечення
належного рівня загально трудової підготовки, трудового виховання, але й для
формування навичок безпечної праці, користування різноманітними інструментами,
безпечної поведінки в побуті, школі, громадських місцях.
Надзвичайно багатогранні зв'язки трудового
навчання і математики. Так, знання арифметичного матеріалу діти використовують
на практиці буквально з перших уроків: під час проведення вимірювань і простих
обчислень, визначення кількості деталей у виробі, послідовності трудових
операцій, під час використання графічних позначень. Пізніше учні оперують
такими поняттями, як периметр, площа, масштаб і ін. Геометричний матеріал
використовується на уроках праці під час оволодіння прийомами роботи креслярсько-вимірювальними
інструментами, під час побудови окремих геометричних фігур, креслення
розгорток, визначення форми предметів.
Зв’язок з біологією
прослідковується під час вивчення тем що пов’язані з обробкою деревини та
варіативних модулів: «Технологія догляду за тваринами», «Технологія вирощування
рослин (квітів) та догляд за ними»та інші.
Перелік
міжпредметних зв’язків трудового
навчання з іншими дисциплінами можна продовжувати довго, практично ці зв’язки
можливо відшукати майже з усіма предметами.
Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей
життєдіяльності людини зумовлює необхідність формування такої складової
компетентності як інформаційно-технологічна компетенція, що забезпечує
ефективну діяльність учня в умовах інтенсивного використання
інформаційно-комунікаційних технологій.Разом із тим, новітні технології надають
учневі можливість активізувати і продуктивно використовувати в навчанні світові
інформаційні ресурси, озброюють його ефективними інструментами для вирішення
різноманітних завдань навчальної діяльності, що виходять за межі
вузько-предметної спеціалізації. Це зумовлює доцільність вивчення питань щодо
сутності інформаційно-технологічної компетенції.
|